Наукова школа Ю.І. Горобця
Горобець Юрій Іванович - відомий вчений у галузі фізики магнітних та надпровідних систем, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Республіканської премії ім. М. Островського в галузі фізики та премії ім. академіка Пекаря Національної Академії Наук України, заслужений діяч науки і техніки України, автор більше 300 наукових праць, в тому числі 4 монографій, 4 навчальних посібників та підручників з грифом міністерства і низки авторських свідоцтв на винаходи.
Напрям наукової діяльності – фундаментальні та прикладні проблеми мезо та нановимірних кристалічних структур, проблеми магнітного керування хімічними процесами в розчинах, дослідження властивостей магнітних нанооб’єктів біогенного походження.
Наукова школа Ю.І. Горобця спирається на традиції, передані йому його вчителем- видатним фізиком академіком Бар'яхтаром Віктором Григоровичем- учнем О.І. Ахієзера, Л.Д.Ландау і М.М.Боголюбова.
Формування наукової школи Ю.І. Горобця є наслідком продуктивної творчої діяльності, коли, під час досліджень найбільш сучасних питань фізики, до роботи залучалася обдарована молодь із числа студентів, аспірантів, створюючи науковий колектив.
Основу школи складають три покоління дослідників: засновник школи – його послідовники – учні послідовників.
Горобець Ю.І. створив школу фізиків, котра здобула визнання не тільки в Україні, але і за її межами. Серед його учнів 20 кандидатів та 7 докторів фізико-математичних наук.
До найбільш його яскравих наукових результатів слід віднести побудовану разом з Бар'яхтаром В.Г. і Ганном В.В. та його учнем проф. Денисовим С.І. теорію статичних та динамічних властивостей граток циліндричних магнітних доменів (ЦМД), теоретичне передбачення та експериментальне спостереження колапсу кожного третього домена в гексагональній гратці ЦМД при фазових перетвореннях в ферит-гранатових плівках як по магнітному полю так і по температурі. Горобець Ю.І. разом з його учнем Герасимчуком В.С. показали, що швидко осцилюючі магнітні і звукові поля можуть створювати значний вплив на стабільність магнітних доменних структур через зміну енергії доменних границь і можуть змінювати величину інтервалу існування доменів на величину порядку величини самого інтервалу. Він з його учнем к.ф.-м.н. Ільчишиним О.В. та к.ф-м.н. Ф.Г. Бар’яхтаром вперше спостерігали створення гексагональної гратки магнітних бульбашкоподібних доменів в тонких плівках ферорідини. Пізніше з його учнями побудована теорія дисипативних процесів в просторово неоднорідних магнітних системах (професори: Фінохін В.І., Джежеря Ю.І.).
Ще наприкінці 80 років Ю.І. Горобець з учнями (професором Кучком А.М., к.ф.-м.н. Березою С.Ю.) одними з перших в Україні створили скануючі тунельний та атомно-силовий мікроскопи і виконали на них цілий ряд досліджень поверхні як магнітних матеріалів так і високотемпературної надпровідної кераміки з добавками цирконію з рекордними на той час температурами переходу (107 К), яка також була синтезована фахівцями його наукової групи. Для аналізу фазового складу цієї кераміки ним була розроблена спеціальна методика основана на фрактальному аналізі (професор Кучко А.М.). Необхідно відзначити також, що Ю.І. Горобцем разом з його учнями (к.ф.-м.н. Ільчищиним О.В., к.ф.-м.н. Мельничуком І.О. к.ф-м.н. Макмаком І.М.) розроблена оригінальна автогенераторна методика і створено на її основі низку автоматизованих установок для визначення магнітної анізотропії шаруватих ЦМД-плівок, що використовувались не лише для наукових досліджень, але і в промислових лініях при виготовленні запам’ятовуючих пристроїв на основі ЦМД.
З 1995 року Ю.І. Горобець розпочав дослідження впливу зовнішнього магнітного поля на процеси у розчинах електролітів. Ним, разом з проф. Горобець О.Ю. і проф. Горобець С.В., та його співробітниками було відкрито явище утворення дисипативної структури в таких розчинах поблизу поверхні металу, обумовлене енергією хімічних реакцій та виявлена важлива роль неоднорідних магнітних полів в хімічних реакціях на межі метал- електроліт.
Цей видатний результат отримав визнання як в Україні, так і за її межами.
Ю.І. Горобець на протязі останніх двох десятиліть активно працює в галузі сучасної спінхвильової мікроелектроніки та магноніки. Він та його учні (професори: Кучко А.М., Решетняк С.О., Шеджури К.Д.) одними з перших на основі моделі спінової густини(розвинутої разом з Бар'яхтаром В.Г.) розрахували спектри спінових хвиль в періодично модульованих магнітних наноструктурах з різного типу структурами інтерфейсів. Розраховано коефіцієнти відбиття та проходження спінових хвиль через такі просторово неоднорідні магнітовпорядковані магнетики з урахуванням параметру обміну в інтерфейсах і показано, що мультишарові магнітні наноструктури можна використовувати як багатосмугові фільтри спінових хвиль з керованими за допомогою зовнішнього магнітного поля смугами відбивання та пропускання, параметри яких залежать суттєво від хактеристик інтерфейсів. Разом проф.. Горобець О.Ю. отримав аналітичні 3D розвязки рівняння Ландау-Ліфшиця для феро- і антиферомагнетиків. З Кругляком В., проф.. Горобець О.Ю. і його учнем проф.. Кучком А.М. сформулював узагальнені граничні умови для рівняння Ландау-Ліфшиця на межі феромагнетик-феромагнетик, що важливо для знаходження характеристик магнонних кристалів. Він з проф. Решетняком С.О. розвинув підхід геометричної оптики для розрахунку розповсюдження спінових хвиль в просторово неоднорідних феромагнетиках та лінз та інших елементів спінової оптики.
Продовженням організаційної та дослідницької роботи стало створення Ю.І. Горобцем в НТУУ ”КПІ” і Інституті магнетизму спільного комплексу установок для вивчення атомарної і наномасштабної структури поверхонь твердих тіл в магнітному полі на основі методів скануючої атомно-силової та тунельної мікроскопії.
Одним із теперішніх напрямків його досліджень стали проблеми транспорту реагентів і продуктів реакції в електролітах, в тому числі і в біологічних середовищах під дією просторово неоднорідних магнітних полів. Вперше показано разом з проф.. Горобець О.Ю. і проф. Горобець С.В., що ланцюжки біогенних магнітних наночастинок є важливою складовою механізму везикулярного транспорту біологічно активних компонент в живих організмах.
Характерною рисою школи Горобця Ю.І. є поєднання наукової діяльності з викладацькою роботою. Сам він в Донецькому університеті протягом 1974-1994 років читав лекції з загальної фізики, теоретичної фізики і фізики твердого тіла. В цьому університеті він пройшов шлях від асистента до проректора з наукової роботи. З 1995р. він веде викладацьку роботу в НТУУ "КПІ", де очолює кафедру загальної та експериментальної фізики. За його ініціативою створені 2 експериментальні дослідницькі лабораторії в цьому університеті.
Горобець Ю.І. п'ять років працював заступником міністра освіти і науки України, був заступником голови Національної комісії України з проблем ЮНЕСКО, неодноразово виступав з доповідями на Генконференціях ЮНЕСКО. Також він був 11 років проректором з наукової роботи Донецького університету, 11 років заступником директора Інституту магнетизму НАН та МОН України, в теперішній час є директором цього інституту.
Послідовники та учні послідовників.
Естафету дослідника – викладача Ю.І. Горобець передав своїм учням. Серед вихованців, які захистили кандидатські та докторські дисертації під його керівництвом і зробили вагомий внесок в науку, слід відмітити Герасимчука В.С., Денисова С.І., Джежерю Ю.І., Кучка А.М., Решетняка С.О., Герасимчука І.В., Фінохіна В.І., Мельничука І.О., Елеменкіна В.Г., Афоніна А.М., Меліхова Ю.В., Куліша В.В..
Семеро з них (Герасимчук В.С., Денісов С.І., Джежеря Ю.І., Кучко А.М., Решетняк С.О., Фінохін В.І., Шеджурі К.Д.) стали професорами та виховують молодих досідників в університетах та наукових установахв Україні та за її межами. Багато учнів стали керівниками учбових та наукових підрозділів (професори: Герасимчук В.С., Денісов С.І., Джежеря Ю.І., Кучко А.М., Фінохін В.І., Шеджурі К.Д., к.ф.-м.н.: Мельничук І.О., Макмак І.М., Меліхов Ю.В., Зюбанов О.Є…..) та самостійно освоюють перспективні наукові напрямки з фізики твердого тіла, магнетизму, оптики, нанофізики та нанотехнологій.
Деякі з учнів змінили напрям діяльності і працюють у галузях, суміжних з науковою, стали державними діячами або успішними бізнесменами, але значна їх частина продовжує працювати в науковій сфері.
