Школа "Фізика низьковимірних магнетиків" А.М.Погорілого

Засновник наукової школи - Анатолій Миколайович Погорілий

А.М. Погорілий - відомий вчений у галузі фізики твердого тіла, магнетизму, фізики плівок та наноструктур, про¬фесор, член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, Лауреат премії НАН України імені І. Пулюя.
Напрям наукової діяльності – фундаментальні та прикладні проблеми низьковимірних магнетиків, розробка та дослідження наноматеріалів для НВЧ електроніки, спінтроніки та запам’ятовуючих пристроїв.

Діяльність наукової школи

Школа Анатолія Миколайовича є яскравим прикладом класичної наукової школи, у якій реалізуються такі основні функції: отримання наукових знань (дослідження і навчання), поширення наукових знань (комунікація) та підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Основу школи складають три покоління дослідників: засновник школи – його послідовники – учні послідовників.

Наукова школа А.М. Погорілого є продовженням знань і традицій, розроблених попередниками. Фундамент школи був закладений відомим вченим в галузі фізики твердого тіла Андрієм Герасимовичем Лісником. Андрій Герасимович – ініціатор створення і протягом довгого часу керівник Відділу фізики плівок в Інституті металофізики АН УРСР. Дослідження А.Г. Лісника були присвячені широкому спектру задач металофізики: теорії будови металів та сплавів, теорії розпаду твердих розчинів, природі міжатомної взаємодії в сплавах, дослідженню фізичних властивостей металевих плівок. Під його керівництвом проходили різні етапи формування таких вчених як М.О. Білоус, К.Ю. Гуслієнко, Ю.В. Кудрявцев, І.В. Лежненко, О.І. Міцек, А.М. Погорілий, В.М. Пушкар, Л.М. Сандлер, О.І. Товстолиткін.

Засновник школи

Наукова діяльність А.М. Погорілого тісно пов’язана з двома інститутами Національної академії наук України – Інститутом металофізики та Інститутом магнетизму. У першому він пройшов шлях від студента-дипломника до завідувача відділу та заступника директора з наукових питань. У другому (одним із засновником якого він був) до цього часу плідно працює на посаді завідувача відділу.

Перші кроки Анатолія Миколайовича в науці були пов’язані з дослідженням магнітних матеріалів у тонкоплівковому стані. Основним напрямом наукової діяльності було вивчення високо- і надвисокочастотних властивостей феромагнітних плівок, вплив на них дефектів кристалічної і магнітної структури, факторів розмірності, а також технологічних режимів з метою створення нових плівкових матеріалів із заданими властивостями

А.М. Погорілий вперше:

- дослідив явище зв’язаних електронно-ядерних коливань у магнітних плівках в області температур рідкого гелію;
- започаткував дослідження ядерного резонансу у плівках важких рідкісноземельних магнетиків;
- вивчив вплив квадрупольної взаємодії на особливості спінового відлуння в плівках тербію, гадолінію та їх сплавів;
- запропонував спосіб вимірювання розмагнічуючого фактора в тонких плівках пермалою і проказав, що він відрізняється від розрахованого для ідеальної феромагнітної плівки;
- прямим методом (спін-хвильового резонансу) виміряв сталу магнітної взаємодії в аморфних плівках залізо-тербій і підтвердив існуючі теоретичні моделі про суттєву роль іонів заліза в таких взаємодіях.

На даний час наукова діяльність А.М. Погорілого зосереджена на вивченні міжшарової, міжатомної і надтонкої взаємодії в ультратонких шаруватих і модульованих плівках, дослідженні поведінки шаруватих структур в змінних магнітних і електричних полях, розробці наноматеріалів для НВЧ електроніки, спінтроніки та запам’ятовуючих пристроїв.

З його участю:

- розроблено нові магнітні плівкові матеріали для пристроїв обробки та запам'ятовування радіосигналів, які були впроваджені в системах спеціальної радіоелектроніки;
- запропоновано нову технологію одержання термостійкого носія магнітного запису для аварійних реєстраторів з рекордним значенням температури, при якій зберігається записана інформація;
- виконано цикл досліджень по вивченню впливу міжшарової взаємодії на магнітотранспортні властивості багатошарових та модульованих плівкових структур перехідних та благородних металів;
- з'ясовано роль особливостей поверхонь Фермі складових металів у формуванні гальваномагнітних властивостей плівкових наноструктур;
- виконано низку піонерських експериментальних та теоретичних досліджень явищ гігантського та тунельного магнітоопору в шаруватих та гранульованих магнітних наноструктурах, а також коло­сального магнітопору в тонких плівках     заміщених манганітів;
- виконано значний об’єм робіт по створенню магнітних середо­вищ з “лівостороннім”(left-handed) показником заломлення у діапазоні міліметрових хвиль.
- Наукову діяльність Анатолія Миколайовича завжди відрізняли оригінальність у виборі тематики, новизна ідей, глибина та всебічність їх аналізу. Результати його досліджень відображені у понад 200 наукових статтях, опублікованих у - провідних вітчизняних та зарубіжних виданнях, 30 свідоцтвах і патентах на винаходи.

А.М. Погорілий є одним із організаторів Відділення цільової підготовки Київського національного університету при НАН України, протягом 15 років читає спеціальні курси по магнетизму на фізичному та радіофізичному факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Разом з колегами з цього ж університету видав навчальні посібники з загальної фізики та матеріалознавства.

Послідовники та учні послідовників

А.М. Погорілий підготував 20 кандидатів та 7 докторів наук. Імпульс, наданий Анатолієм Миколайовичем, справив значний вплив на життєвий шлях і діяльність кожного з них. Серед вихованців, які захистили кандидатську дисертацію під його керівництвом і зробили вагомий внесок в науку, слід відмітити Г.М. Каказея, В.В. Котова, А.Ф. Кравця, О.М. Кузьмака, Н.А. Лісник, В.Л. Перепелицю, Є.О. Погорєлова, Ю.О. Под’єльця, С.Я. Харитонського, В.І. Чернецького, О.В. Шипіль. Деякі з учнів змінили напрям діяльності і працюють у галузях, суміжних з науковою, стали державними діячами або успішними бізнесменами, але значна їх частина продовжує працювати в науковій сфері.

Доля розкидала вихованців Анатолія Миколайовича далеко за межі України. Так, Н.А. Лісник працює в Німеччині, А.Я. Вовк і Г.М. Каказей – в Португалії, О.В. Шипіль – в США, Є.О. Погорєлов – в Швеції.

Послідовники А.М. Погорілого, які продовжують і розвивають дослідження, започатковані засновником, є самостійними науковцями і вже самі очолюють роботи в окремих напрямках фізики твердого тіла, магнетизму, оптики, нанофізики та нанотехнологій. На схемі наведено основні напрямки наукової діяльності Анатолія Миколайовича та його вихованців.

Анатолій Миколайович та його вихованці брали і беруть участь у виданні наукових посібників для студентів та монографій, регулярно публікують результати своїх досліджень у журналах з високим імпакт-фактором, таких як Nature Materials, Nature Communications, Physical Review Letters, Applied Physics Letters, Physical Review та ін. Важливим також є те, що послідовники вже мають своїх учнів, які плідно працюють на науковій ниві.